Академік Сергій Олексійович Лебедєв

(2.11.1902— 3.07.1974)

Засновник вітчизняної обчислювальної техніки, директор Інституту електротехніки АН УРСР (1946-1951), директор Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР (1952-1974), академік АН УРСР (1946), академік АН СРСР (1953), лауреат Ленінської премії (1966) та Державних премій СРСР (1950, 1969).
У 1946 р. С.О. Лебедєва було запрошено в Київ, де він зробив основний внесок у вiтчизняну цифрову обчислювальну технiку — незалежно i паралельно з захiдними вченими розробив принципи побудови електронних обчислювальних машин iз зберiгаємою в пам'ятi програмою i реалiзував їх з колективом своєї лабораторiї в Малiй електронно-лiчильнiй машинi "МЭСМ" (1949-1951).
У 1952-1953 роках "МЭСМ" була найбільш швидкодіючою (3 тис. операцій у хвилину) і практично єдиною в Європі машиною, що знаходилася в постійній експлуатації. На ній вирішувались найважливіші науково-технічні завдання у галузі термоядерних процесів, ракетно-космічної техніки, ліній електропередач, механіки, статистичного контролю якості.
Понад 20 років С.О. Лебедєв працював в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР, де створив наукову школу в галузi суперкомп'ютерiв та спецiалiзованих обчислювальних машин для управління системами реального часу. Пiд керiвництвом С.О. Лебедєва було розроблено та створено 15 типiв комп'ютерiв: від перших лампових, що виконували лише сотні та тисячі операцій у секунду, до швидкодіючих машин на інтегральних мікросхемах з продуктивністю в мільйони операцій у секунду. Серед них: БЭСМ-1 (1953), БЭСМ-2 (1959), БЭСМ-4 (1962), БЭСМ-6 (1967), а також обчислювальні комплекси М-40 і М-50 (1960), призначені для вирішення завдань протиракетної оборони.

Академік Віктор Михайлович Глушков

(24.08.1923 - 30.01.1982)

Віктор Михайлович Глушков — видатний учений двадцятого століття, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації крупних науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Глава наукової школи кібернетики. Лауреат Ленінської і державних премій. Дійсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох іноземних академій. Опублікував понад 500 наукових робіт, у тому числі 30 монографій.
Ще на початку становлення обчислювальної техніки, коли багато хто вбачав в ЕОМ лише великі арифмометри, В.М.Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності.
В. М. Глушков багато уваги приділяв розробці ідеї “мозкоподібних” структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості. Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.

Результати наших пошуків

Iнститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

Історія інституту починається з лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР. Ця лабораторія була відома тим, що у 1951 р. у ній було створено першу на євроазіатському континенті Малу електронну лічильну машину (МЕЛМ) під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. У грудні 1957 р. на базі лабораторії було засновано Обчислювальний центр Академії наук України, перетворений в 1962 році в Інститут кібернетики, на який покладались завдання розвитку обчислювальної техніки і кібернетики та їх застосування в усіх галузях господарства, науки, оборони. При інституті в 1963 році було створене Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем. Пізніше, у 1980 році, коли роботи з програмування стали майже промисловим виробництвом, було створене Спеціальне конструкторсько технологічне бюро програмного забезпечення.

Перші кроки роботи в проекті.

Аналізуючи історію розвитку ЕОМ, необхідно зазначити, що вчені Україні досягли певних успіхів у кібернетиці, особливо у період 1946-1970 р.р. Було створено цілий ряд обчислювальних машин як для обчислень, так і для керування виробничими процесами.
Наприклад у м. Києві в інституті математики Академії наук УССР у лабораторії обчислювальної техніки було створено першу на євроазіатському континенті Малу електронну лічильну машину МЕЛМ (1951р.).

У м. Києві в Голосіївському районі є проспект академіка Глушкова та вулиця академіка Лебедєва. Ці вулиці названі на честь вчених великих вчених кібернетиків Віктора Михайловича Глушкова (1923-1982р.) та Сергія Олексійовича Лебедєва (1902-1974р.)

II.Актуалізація знань

Поняття кібернетики - науки про управління системами різних видів.
Наука інформатика - складова кібернетики.
ЕОМ - основні засоби обробки інформації і керування системами.

I. Мотивація проектної діяльності гімназистів

У проекті “Что в имени тебе твоём?” необхідно визначити мету і характер проекту, які би відповідали достатньому рівню досліджень і соціальності завдання. Використовуючи між предметні зв’язки, бажано охопити не тільки курс інформатики.

Ключові питання проекту:
1. Чи мали місце в історії нашої держави наукові події світового рівня?
2. Як відбувалося становлення науки кібернетики на тлі розвитку науки України.
3. Які з географічних назв м. Києва (райони, вулиці, площі, будівлі, споруди, організації) пов’язані з знаковими для України науковими подіями та особистостями, які відомі у всьому світі?